Багаторічна ефемероїдна рослина 10-20 см заввишки з підземною цибулиною. Стебло безлисте, циліндричне, голе, квітконосне. Рослина має два, зрідка три прикореневих листки, що своїми піхвами обхоплюють стебло до середини її довжини. Листки широколінійні, жолобчасті, звужені до основи, закінчуються ковпачкоподібною верхівкою. Квітка правильна, зрослопелюсткова. Оцвітина проста, віночкоподібна, складається з шести яскраво-блакитних пелюсток. Квітки зібрані у нещільне 2-10-квіткове суцвіття (китиця). Квітконіжки спрямовані вгору, звичайно вдвоє довші за квітку. На початку літа після відмирання листків проліска переходить у стан спокою. Восени в цибулині починають розвиватись квітоносні пагони, які формуються упродовж зими. Період квітування рослин – березень-квітень. Плід – чорна, тупотригранна коробочка. Розмноження – вегетативне та насіннєве. Насіння розноситься лісовими мурашками.
Проліска дволиста росте у листяних і мішаних лісах, по чагарниках. Поширена у Лісостепу, рідше на Поліссі. Тіньовитривала рослина. Всі види проліска - ранньовесняні медоноси і пилконоси. Медопродуктивність їх незначна (4 мг нектару з однієї рослини), але вони цінні тим, що зацвітають відразу ж після танення снігу.
У народній медицині використовують цибулини, вони містять алкалоїд силіцил, дубильну кислоту, камедь та інші речовини і мають сечогінні, відкашлювальні, а у великих дозах блювотні й проносні властивості. З квіток можна одержати блакитну фарбу. Перспективний декоративний вид.