Латинська назва роду походить від пов'язана з формою квіток. Видову назву утворено від латинських слів, у перекладі — персик і листок (листки рослини схожі на листки персика).
Багаторічна рослина 30–80 см заввишки з повзучим кореневищем. Стебло прямостояче, голе, рідше короткоопушене, у верхній частині розгалужене. Листки шкірясті, голі. Квіток небагато, зібрані у верхівкове гроно. Віночок широкодзвоникоподібний 25-40 см завдовжки, ліловий, рідко білий; лопаті його широкі, трикутні, трохи відігнуті.
Дзвоники – перехреснозапильна рослина. Пиляки довгі, на коротких тичинкових нитках, у нижній частині розширених і ввігнутих, з торочками по краях. Між торочками є вузенькі щілини, в які лише бджоли і джмелі можуть просунути свої довгі хоботки і дістати нектар, що міститься в глибині квітки. Квіткові бруньки і бутони звернені вгору, але як тільки квітка розкриється, квітконіжка її загинається донизу і квітка поникає. Кожна квітка цвіте впродовж тижня. Період квітування рослин – червень-липень. Розмноження – вегетативне та насіннєве.
Після цвітіння квітконіжка випрямляється і коробочка спрямовується верхівкою вгору. У коробочці відкриваються дірочки, крізь які висипається насіння. У дощову погоду дірочки закриваються. У квітках нерідко ночують дрібні комахи. Уночі всередині квіток температура вища, ніж температура навколишнього повітря.
Росте у світлих лісах, на галявинах, лісових луках, схилах, у чагарниках по всій Україні, крім південних степових районів. Дзвоники персиколисті мають кормове значення і є чудовою декоративною рослиною.
На території України зустрічається 21 вид дзвоників.