Багаторічна рослина 30—80 см заввишки, з повзучим кореневищем і прямостоячим стеблом, укритим вузькими ланцетними і лінійними листками. Росте у світлих лісах, на галявинах, лісових луках, схилах, у чагарниках по всій Україні, крім південних степових районів.
Латинська назва роду походить від латинського слова, що означає дзвоник, і пов'язана з формою квіток. Видову назву утворено від латинських слів, у перекладі — персик і листок (листки рослини схожі на листки персика).
Дзвоники — перехреснозапильна рослина. Пиляки довгі, на коротких тичинкових нитках, у нижній частині розширених і ввігнутих, з торочками по краях. Між торочками є вузенькі щілини, в які лише бджоли і джмелі можуть просунути свої довгі хоботки і дістати нектар, що міститься в глибині квітки. Квіткові бруньки і бутони звернені вгору, але як тільки квітка розкриється, квітконіжка її загинається донизу, і квітка поникає. Квітка цвіте протягом тижня. Після цвітіння квітконіжка випрямляється, і коробочка спрямовується верхівкою вгору. У коробочці відкриваються дірочки, крізь які висипається насіння. У дощову погоду дірочки закриваються. У квітках нерідко ночують дрібні комахи. Уночі всередині квіток температура вища, ніж температура навколишнього повітря. Дзвоники персиколисті — чудова декоративна рослина. Потребує охорони.
На Україні росте 21 вид дзвоників.